29 | 03 | 2017
Корисні посилання



ministerstvo_zboriv_i_dohodiv

kadrovii_rezerv elita_u_vinnitsi

Ви переглядаєте стару версію сайту. Новий сайт знаходиться за веб адресою: http://mpmr.gov.ua
Управління містобудування та архітектури


Затвердження порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків... Друк e-mail
Субота, 04 липня 2015, 22:00

 

 
Наказ Мінрегіон №79 від 24.04.2015 Самочинне будівництво 2015 Друк e-mail
Понеділок, 08 червня 2015, 22:00

 

Детальніше

 
Роз’яснення щодо процедур отримання документів, необхідних відповідно до законодавства для здійснення будівництва об’єктів (залежно від категорії складності). Друк e-mail
Понеділок, 18 березня 2013, 05:49
На офіційному веб-сайті Мінрегіону України розміщені «Роз’яснення щодо процедур отримання документів, необхідних відповідно до законодавства для здійснення будівництва об’єктів (залежно від категорії складності)».
 
Про проблеми у землекористуванні, зумовлені проведенням земельної реформи в Україні, та шляхи їх подолання Друк e-mail
П'ятниця, 01 червня 2012, 11:15

«Про проблеми у землекористуванні, зумовлені проведенням земельної реформи в Україні, та шляхи їх подолання»

 

Мирослав Богіра, голова Радехівської районної державної адміністрації Львівської області, кандидат економічних наук, доцент та Михайло Ступень, завідувач кафедри земельного кадастру, декан землевпорядного факультету Львівського національного аграрного університету, доктор економічних наук, професор роз’яснюють про проблеми у землекористуванні, зумовлені проведенням земельної реформи в Україні, та шляхи їх подолання (стаття з науково-виробничого журналу «Землевпорядний вісник», березень 2012 р.).

 

У період, коли організаційною основою господарювання на селі була колгоспно-радгоспна система, під час проведення землевпорядних робіт постійно приділялася увага виявленню і ліквідації недоліків у землекористування. Тоді до недоліків землеволодіння, землекористування належали незручності у конфігурації, площі, структурі, розміщенні й межах земельних масивів або ділянок, закріплених за сільськогосподарськими підприємствами або громадянами, що негативно впливають на використання землі, економіку та організацію виробництва.

У навчальних посібниках із землевпорядного проектування зазначалося, що до недоліків у землекористуванні належали:

- нераціональний розмір землеволодіння, землекористування;

- ламаність меж земельної ділянки;

- вкраплення;

- черезсмужжя та далекоземелля.

Сьогодні, за існування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, склалася інша ситуація у використанні земель агроформуваннями нового типу. Земельна реформа породила нові недоліки і проблеми у землекористуванні, які суттєво заважають аграріям ефективно господарювати і не можуть задовольнити ні орендарів, ні землевласників (власників земельних часток (паїв)).

Одна з найбільших проблем полягає в нераціональному використанні земель. На сьогодні не обробляється значна частина ріллі, а решта обробляється, часто нехтуючи елементарними правилами ведення землеробства. Землі заростають чагарниками, в окремих випадках відбувається зболочування земель. Основна причина такої ситуації – відсутність належної правової та матеріально-технічної бази для землевласників (власників земельних часток (паїв)) і землекористувачів. Іноземні інвестори нерідко господарюють на нашій землі так, як на їхній батьківщині господарювати їм ніхто б не дозволив. Значна частина земель використовується без належно оформлених документів, самовільно і не завжди з вини землекористувачів. Таке «господарювання» не приносить власникам землі доходів, не надходять платежі і до бюджету. Багато власників земельних часток (паїв) не бачать виходу із ситуації, яка склалася на селі. Подібна ситуація спостерігається практично у всіх областях Західної України.

З огляду на це, можна зробити висновок, що земельна реформа породила нові проблеми у сфері земельних відносин, які на сьогодні потребують чіткого правового врегулювання. На окремих із них ми зупинимося докладніше.

 

Проблеми, які потребують чіткого правового регулювання.

Майже всюди виникають проблеми з використанням земельних паїв померлих власників, спадкоємці яких не оформили право власності. У структурі земель, практично у всіх районах, такі «нічийні» землі становлять близько 10 відсотків. Використання й передача в орен­ду земельних паїв померлих гро­мадян неможлива, якщо спад­коємці не оформили спадщину. Спадкоємці не оформляють пра­во власності з багатьох причин, серед яких складний та довготри­валий процес переоформлення, висока вартість переоформлен­ня, одержання земельної ділянки у власність суттєво зменшує розмір субсидії, яку більшість селян отримують. Однак значна частина таких земель оброб­ляється, оскільки вони розкидані по земельних масивах, суцільний обробіток яких проводять земле­користувачі. Це призвело до то­го, що структури, які здійснюють перевірки дотримання закон­ності під час використання землі, притягують землевпорядників органів місцевого самоврядуван­ня до відповідальності за такі по­рушення. Як наслідок, серед «корупціонерів» землевпорядники чи не найперші. Врегулювати цю ситуацію потрібно якнайшвид­ше. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми може бути законо­давче закріплення положення: якщо впродовж одного року зе­мельний пай померлих громадян спадкоємці не оформляють — земля переходить до земель запа­су чи державного резерву.

Виникають проблеми і з пого­дження проектів землеустрою щодо відведення земельних діля­нок. У цьому випадку не вико­нується стаття 186-1 Земельного кодексу України в частині виснов­ку комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням доку­ментації із землеустрою, а саме: служби екології й охорони куль­турної спадщини вимагають по­переднього погодження проектів землеустрою, яке оформляється додатковими висновками.

Не до кінця врегульований про­цес продажу вільних земельних ділянок та прав на них через зе­мельні аукціони. Статтею 136 Зе­мельного кодексу України перед­бачено виготовлення документації із землеустрою за кошти ор­ганів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Про­позиція: документацію із землеус­трою виготовляти за кошти по­купців земельних ділянок або надавати в оренду земельні ділян­ки агроформуванням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу та резервного фонду без проведення земельних торгів. У разі, коли на право оренди на земельну ділянку є більш ніж один претендент, слід проводити конкурси. Проекти землеустрою щодо відведення зе­мельних ділянок для передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського вироб­ництва варто виготовляти за кош­ти переможців конкурсів.

 

 

Усім відомо, як поспішно і не завжди якісно розроблялися і проекти роздержавлення і прива­тизації земель, що призвело до низки недоліків, і навіть помилок. Однією з типових помилок є накладка земельних ділянок. Вирішити таку помилку непросто, особливо коли юридичним чи фізичним особам — власникам землі вже видано державні акти на право власності на землю.

Відсутня процедура виключен­ня з державного реєстру земель, щодо яких скасовані судом дер­жавні акти.

 

Як змінити підходи до ефективного використання земель?

Беручи до уваги стан вико­ристання сільськогоспо­дарських угідь, недоліки в прове­денні землеустрою, які виникли внаслідок земельної реформи, на наш погляд, слід дещо змінити підходи щодо ефективного вико­ристання земель, а саме:

■                    перевагу у використанні зе­мельних ділянок надавати

сільськогосподарським підприємствам, створеним на базі реорганізованих колектив­них та державних господарств району;

■                    за використання земельних ділянок інвесторами закріпити норму, відповідно до якої всі користувачі повинні реєструва­тися в територіальних органах влади за місцем розташування земельних ділянок;

■                    інвесторам брати участь у розвитку виробничої інфра­структури на території району (шляхів та доріг, меліоративних систем, господарських дворів), а також надавати допомогу в розвитку соціальної інфра­структури села;

■                    для підвищення родючості ґрунтів важливе значення має науково обґрунтована органі­зація системи сівозмін, оскіль­ки на екологічно однотипних землях забезпечується найе­фективніше використання рос­линами поживних речовин і при цьому не зменшується їх вміст у ґрунті. На осушених землях важливо запровадити раціональну структуру посів­них площ, сівозміни, систему обробітку ґрунту. Скажімо, на осушених землях набір культур і сівозміни необхідно визнача­ти, виходячи з типів ґрунтів, а тому до початку використання земель інвесторами зобов’язу­вати їх виготовляти проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкуван­ня угідь, і проводити агро­хімічне обстеження ґрунтів, щоб після закінчення договорів оренди земельні ділянки повер­талися не в гіршому стані;

■                    при веденні товарного сіль­ськогосподарського виробниц­тва необхідно домагатися від інвесторів надання переваги внесенню органічних добрив;

■                    у договорах оренди земель слід передбачати можливість суб­оренди. За наявності на тери­торії місцевої ради більше ніж одного інвестора суборенда дає змогу орендарям обмінюватися земельними ділянками та вико­ристовувати їх єдиним масивом. Органам місцевого самовряду­вання і землевпорядним служ­бам належить сприяти в прове­денні консолідації земельних ділянок. Можливо розглядати і варіант проведення примусової консолідації земель.

 

Одним із важливих напрямів організації ефективного викорис­тання земель у ринкових умовах є зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призна­чення, запровадження повноправ­ного функціонування ринку землі. Водночас необхідно:

■                    передбачити обмеження на зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогос­подарського призначення;

■                    передбачити диференційовані ставки оподаткування земельним податком орендованих земель при наданні земельної ділянки в користування на умовах оренди. Чим коротший строк володіння землею, тим вищий повинен бути податок;

■                    встановити переважне право купівлі земельних ділянок дер­жавою або територіальною гро­мадою в разі виявлення спеку­лятивних угод із земельними ділянками;

■                    запровадити ефективне еконо­мічне стимулювання набуття і реалізації права на землю під час здійснення приватних інве­стиційних проектів;

■                    провести природно-сільськогосподарське зонування сіль­ськогосподарських угідь, виді­ливши при цьому, зокрема, зони виключно сільськогосподарсь­кого використання земель;

■                    суттєво посилити майнову та кримінальну відповідальність суб'єктів землекористування за недотримання науково обґрунтованих сівозмін, особливо за посіви ріпаку після ріпаку, соняшнику після соняшнику тощо.

 

Підготовка землевпорядників у вищій школі потребує термінового реформування.

Для грамотного, про­фесійного вирішення пе­релічених проблем потрібні кваліфіковані спеціалісти (інженери-землевпорядники) нового покоління. Однак спеціалісти, яких сьогодні випускають вищі навчальні заклади, не завжди го­тові до вирішення новітніх не­доліків у землеустрої, оскільки сьогоднішнім студентам-землевпорядникам у вишах детально роз’яснюють недоліки в землеко­ристуванні, які мали місце за кол­госпно-радгоспної системи гос­подарювання, і практично нічого — про недоліки сучасних земель­них відносин, які породжені земельною реформою в Україні. Це сталося тому, що в перехідний період від «колгоспного» земле­впорядкування до сучасного, наукова база землевпорядних фа­культетів практично не змінила­ся. Насамперед це стосується викладацьких кадрів. Сьогодні на факультетах працює близько 30% викладачів, які добре знають зем­левпорядкування минулих років і не дуже орієнтуються у пробле­мах сучасного землевпорядкуван­ня. Близько 60% викладачів не працювали на виробництві, а пізнання основ землевпорядку­вання відбувалося від «за­старілих» за поглядами викла­дачів із застарілої літератури. Особливих змін потребує підхід до підбору і призначення викла­дачів. Кожен викладач повинен мати досвід роботи на вироб­ництві щонайменше два роки і що п'ять років проходити стажу­вання на виробництві.

Інколи можна спостерігати си­туацію, коли студенти із сільської місцевості, знаючи ситуацію і проблеми щодо використання землі, одержують на заняттях від викладачів зовсім іншу характе­ристику ситуації. Потребує термінового реформування про­ходження студентами навчальних і виробничих практик.

Без змін у підходах до підго­товки землевпорядників у вищій школі, сільське господарство приречене на довгі роки вирішу­вати проблему формування ефективних агрогосподарств, че­кати поліпшення ситуації на селі в цілому. Оскільки правильна ор­ганізація використання сільсько­господарських угідь визначає господарське призначення і ха­рактер використання кожної земельної ділянки, організація використання угідь тісно по­в’язана з організацією всього сільськогосподарського вироб­ництва, оскільки воно відобра­жає спеціалізацію підприємства, рівень інтенсивності, технічні процеси виробничих зв’язків, які існують і розвиваються. Завдан­ням організації використання сільськогосподарських угідь є створення максимальної зруч­ності для раціонального спів­відношення й розвитку галузей рослинництва і тваринництва, підвищення продуктивності пра­ці, збереження та підвищення продуктивності землі.

 
Про містобудівний кадастр Друк e-mail
Понеділок, 02 квітня 2012, 08:58
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 25 травня 2011 р. N 559
Київ

Про містобудівний кадастр

Відповідно до  статті  22  Закону  України  "Про  регулювання містобудівної діяльності" Кабінет  Міністрів  України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Положення про містобудівний кадастр;
Типове положення про Службу містобудівного кадастру.
2. Визнати  такою,  що втратила чинність,  постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р.  N 224  "Про містобудівний кадастр  населених  пунктів"  (ЗП України,  1993 р., N 9, ст. 178).

Прем'єр-міністр України     М.АЗАРОВ

Інд. 70

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 2011 р. N 559

ПОЛОЖЕННЯ
про містобудівний кадастр

Загальна частина

1. Це Положення визначає структуру  містобудівного  кадастру, порядок   його   створення,   ведення   та  надання  інформації  з містобудівного кадастру.
2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:
геопортал містобудівного      кадастру      -      сукупність інтернет-засобів та сервісів геопросторових даних,  що підтримують метадані про геоінформаційні  ресурси  містобудівного  кадастру  і забезпечують  доступ до них та до публічних інформаційних ресурсів містобудівного кадастру в Інтернеті;
геопросторовий об'єкт   -   об'єкт   реального   світу,    що характеризується  певним місцезнаходженням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат;
геопросторові дані - використовується у значенні,  наведеному у   Законі   України  "Про  топографо-геодезичну  і  картографічну діяльність";
інтероперабельність -  здатність  геоінформаційних  ресурсів, технічних    та    програмних    засобів   інформаційної   системи містобудівного  кадастру  до   функціональної   та   інформаційної взаємодії в середовищі геоінформаційних систем;
інформаційні ресурси   системи   містобудівного   кадастру  - затверджена містобудівна,  проектна та  планувальна  документація, склад  і  зміст  якої  визначено  законодавством  України  у сфері містобудівної діяльності та будівельними нормами,  метадані про цю документацію  та  електронні  копії  містобудівної,  проектної  та планувальної документації,  що вводяться і  зберігаються  в  базах даних   інформаційної   системи   містобудівного   кадастру,  бази геопросторових  даних   єдиної   цифрової   топографічної   основи території,  реєстри адрес,  вулиць та інших поіменованих об'єктів, профільні набори  геопросторових  даних  із  земельного  та  інших видових  (галузевих)  кадастрів,  містобудівні норми і регламенти, інші документи та масиви документів,  що підлягають реєстрації  та обліку   в   системі   містобудівного   кадастру   відповідно   до законодавства;
інформаційна автоматизована  система  (далі  -   інформаційна система)  -  використовується  у  значенні,  наведеному  у  Законі України "Про захист інформації  в  інформаційно-телекомунікаційних системах";
кадастрова довідка   -   документ,   що   містить  запитувані споживачем  офіційні   відомості   містобудівного   кадастру,   що характеризують  діючі  на певній території містобудівні регламенти та інші умови провадження містобудівної  діяльності,  містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості,  інші  довідкові  відомості  з інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
компоненти інформаційної системи  містобудівного  кадастру  - інформаційні   ресурси  містобудівного  кадастру  та  інформаційні технології  у   складі   технічних,   програмних,   лінгвістичних, правових,   організаційних  засобів,  що  забезпечують  проведення перевірки   інформаційних   ресурсів,   їх   реєстрацію,    облік, зберігання, актуалізацію та надання користувачам;
метадані містобудівного  кадастру  - довідкова інформація про інформаційні  ресурси  та   про   сервіси   інформаційних   систем містобудівного кадастру;
містобудівний кадастр   -   державна  система  зберігання  та використання     геопросторових     даних      про      територію, адміністративно-територіальні         одиниці,         екологічні, інженерно-геологічні  умови,  інформаційних  ресурсів  будівельних норм,  державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів;
паспорт містобудівного об'єкта - документ установленої форми, що містить відомості  про  містобудівні  регламенти  та  довідкову інформацію про містобудівний об'єкт;
публічні інформаційні   ресурси   містобудівного  кадастру  - відкрита  електронна  топографічна  основа  та  частина  відкритих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру, до якої відповідно до Закону  України  "Про  регулювання  містобудівної   діяльності" забезпечується загальна доступність шляхом розміщення на  веб-сайтах  органу  місцевого  самоврядування  та  у  місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації;
реєстрація документа  в  містобудівному  кадастрі  -  дія,  у результаті здійснення якої документ або його частина включається в інформаційні   ресурси  містобудівного  кадастру,  а  містобудівні регламенти,  що реєструються та зберігаються в  ньому,  здобувають статус  обов'язкових для дотримання усіма учасниками містобудівної діяльності,  власниками  та  користувачами  земельних  ділянок   і власниками розташованих на них об'єктів нерухомості;
сервіси інформаційних систем - програмно-технічні засоби,  за допомогою яких  надаються  для  використання  дані  містобудівного кадастру та здійснюються операції з їх оброблення;
система класифікації  та  кодування об'єктів містобудування - система,  що встановлює опис класів об'єктів та їх властивостей  з визначенням  їх  кодів,  що  підлягають  обліку  в  містобудівному кадастрі, а також правил цифрового опису геопросторових об'єктів у базі даних містобудівного кадастру;
уніфікована система     електронного    документообігу    для кадастрового обліку та обміну  кадастровими  даними  -  сукупність нормативних    документів,    що   містять   формалізований   опис структурованих електронних документів з об'єктами та  відомостями, що  підлягають  реєстрації  в  базі  даних  інформаційної  системи містобудівного  кадастру,  структурованих   вихідних   електронних документів,   що   формуються  на  основі  інформаційних  ресурсів містобудівного кадастру та передаються в інші інформаційні системи або  надаються користувачам,  а також програмні засоби формування, ведення,  контролю  та   оброблення   електронних   документів   у інформаційній системі містобудівного кадастру.
Інші терміни  вживаються у значенні,  наведеному у Земельному кодексі України,  Законі  України  "Про  регулювання містобудівної діяльності",  інших законах України,  що регулюють відносини у сфері містобудування,  земельні відносини, а також відносини у сфері інформації та інформатизації.
3. Комплексність,  повнота  та  достовірність  даних  системи містобудівного   кадастру    повинні    забезпечувати    прийняття управлінських   рішень   щодо   формування  безпечного  середовища життєдіяльності  населення,  захисту   території   від   наслідків надзвичайних   ситуацій   техногенного   і  природного  характеру, запобігання надмірній концентрації на певній  території  населення та об'єктів виробництва,  зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, ефективне і надійне функціонування об'єктів будівництва  та інженерно-транспортної інфраструктури,  охорону та раціональне  використання  природних  ресурсів   і   територій   з особливим    статусом,   у   тому   числі   ландшафтів,   об'єктів історико-культурної   спадщини,   земель    сільськогосподарського призначення,  водних ресурсів і лісів в інтересах сталого розвитку території.
4. Ведення   містобудівного    кадастру    здійснюється    за принципами:
узгодженості завдань  із створення та розвитку містобудівного кадастру із завданнями створення та розвитку державного земельного кадастру,  національної  інфраструктури  геопросторових  даних  та Національної програми інформатизації;
обов'язковості реєстрації та обліку в містобудівному кадастрі документів, необхідних для провадження містобудівної діяльності;
внесення відомостей до містобудівного кадастру на підставі та в  порядку,   визначеному   Законом   України   "Про   регулювання містобудівної діяльності" та цим Положенням;
єдності методології ведення містобудівного кадастру;
актуальності, достовірності, повноти, цілісності, точності та обґрунтованості інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
відкритості та  доступності   інформації   з   містобудівного кадастру, законності її одержання, поширення і зберігання;
безперервності внесення до містобудівного кадастру відомостей про об'єкти містобудування, що змінюються;
інтероперабельності з  інформаційними  системами   державного земельного  кадастру та інших галузевих кадастрів і реєстрами,  що належать до державних інформаційних ресурсів;
координації діяльності суб'єктів містобудівного кадастру, які забезпечують   виробництво,   оновлення,  оброблення,  зберігання, постачання та використання інформаційних  ресурсів  містобудівного кадастру.
5. Містобудівний    кадастр    створюється   як   розподілена геоінформаційна система та ведеться з урахуванням даних державного земельного  кадастру  на  державному  рівні,  на  рівні Автономної Республіки Крим,  обласному та районному рівнях,  а також на рівні міст  Києва  і  Севастополя  та  міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.
6. Геопросторові дані створюються  в  державній  та  місцевих системах  координат  у цифровій формі відповідно до єдиної системи класифікації та кодування об'єктів містобудування.
7. Система класифікації та кодування об'єктів  містобудування розробляється   і   затверджується   Міністерством   регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
8. Містобудівний  кадастр  ведеться  Службою   містобудівного кадастру,  яка  діє  у складі Міністерства регіонального розвитку, будівництва   та   житлово-комунального    господарства,    органу містобудування   та   архітектури   Автономної   Республіки  Крим, структурних підрозділів з  питань  містобудування  та  архітектури обласних,   Київської   та   Севастопольської   міських,  районних державних   адміністрацій   та   виконавчих   органів    місцевого самоврядування   міст   обласного   (республіканського  Автономної Республіки Крим) значення (далі - спеціально  уповноважені  органи містобудування та архітектури).
9. Цілісність  системи містобудівного кадастру забезпечується шляхом   розроблення   Міністерством    регіонального    розвитку, будівництва  та житлово-комунального господарства єдиних правових, нормативних і методичних  документів  щодо  створення  та  ведення кадастру на відповідному рівні.

Структура системи містобудівного кадастру

10. Система містобудівного кадастру включає:
1) організаційну структуру;
2) технічні та програмні засоби;
3) інформаційні ресурси;
4) каталоги та бази метаданих;
5) сервіси геопросторових даних;
6) будівельні   норми,   технічні   регламенти   та  державні стандарти.
11. До  організаційної   структури   системи   містобудівного кадастру належать:
1) Кабінет Міністрів України;
2) Міністерство   регіонального   розвитку,   будівництва  та житлово-комунального господарства;
3) Мінагрополітики  як  головний  орган  у  системі   органів виконавчої  влади  з  формування і реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності;
4) служби містобудівного кадастру, які утворюються та діють у складі   спеціально   уповноважених   органів   містобудування  та архітектури;
5) інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого   самоврядування,   суб'єкти  господарювання  усіх  форм власності,  які  виробляють,  оновлюють,  обробляють,  зберігають, постачають  та використовують інформаційні ресурси,  що підлягають реєстрації та обліку в системі містобудівного кадастру.
12. З урахуванням відповідної території,  складу  та  ступеня деталізації  кадастрових  даних  у  системі ведення містобудівного кадастру виділяється державний,  регіональний, районний та міський рівень.
13. В   організаційній   структурі   системи   містобудівного кадастру визначаються базові суб'єкти,  які відповідають  в  межах своїх повноважень за постачання інформаційних ресурсів для системи містобудівного кадастру, в тому числі:
Міністерство регіонального    розвитку,    будівництва     та житлово-комунального  господарства  - за цифрові масиви профільних геопросторових  даних  містобудівної  та  проектної  документації, матеріали    завершеного    будівництва,    інформаційні   ресурси будівельних норм, державних стандартів і правил;
Мінагрополітики - за  топографо-геодезичні  та  картографічні матеріали  на  відповідні одиниці обліку територіального об'єкта у вигляді наборів геопросторових даних;
Держземагентство - за документацію із землеустрою та за  дані державного земельного кадастру;
Мінприроди -  за  інформацію  про  використання  територій та об'єктів  природно-заповідного  фонду,  формування,  збереження  і використання національної екологічної мережі, регіональні кадастри природних  ресурсів,   територіальне   розповсюдження   та   умови використання  природних ресурсів,  екологічний стан та встановлені відповідні обмеження на охоронюваних природних територіях,  дані з державних   кадастрів  родовищ  та  проявів  корисних  копалин  та інформацію з Державного фонду родовищ корисних копалин  України  і Державного фонду надр;
Держводагентство -  за  інформацію  про  використання  водних ресурсів, ведення державного обліку водокористування та державного водного  кадастру,  про  діяльність з проектування,  будівництва і реконструкції систем захисту від шкідливої  дії  вод,  групових  і локальних  водопроводів,  систем  водопостачання  та каналізації у сільській   місцевості,   гідротехнічних   споруд    і    каналів, меліоративних    систем    та    окремих    об'єктів    інженерної інфраструктури,   водогосподарських    об'єктів    багатоцільового використання;
Держлісагентство - за інформацію про облік лісів та державний лісовий кадастр, лісовпорядкування та мисливське впорядкування;
МНС - за інформацію про надзвичайні  ситуації  природного  та техногенного характеру, які спричинили зміну об'єктів місцевості;
Мінінфраструктури -  за  інформацію  про діяльність в області будівництва та експлуатації транспортної інфраструктури (фактичної та  на  перспективу),  про  туристичні  ресурси  України,  дані  з Державного кадастру природних територій курортів України;
Мінкультури - за дані обліку об'єктів культурної спадщини;
МОЗ - за дані з  Державного  кадастру  природних  лікувальних ресурсів;
проектні, вишукувальні   та   будівельні   організації  -  за матеріали і дані щодо проведених проектних  інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних  будівельних та інших вишукувальних робіт та інформацію про  встановлені  обмеження  використання  території  в затверджених проектах;
органи державної  статистики  -  за  відомості щодо галузевої структури   господарства   територіального   об'єкта,   населення, наявності та споживання природних ресурсів тощо;
інші органи    державної    влади    та    органи   місцевого самоврядування, комунальні підприємства і служби експлуатації - за дані  щодо  одиниць  обліку  територіальних  об'єктів  (транспорт, об'єкти капітального будівництва,  зелені  насадження  та  об'єкти благоустрою   території,   інженерні   комунікації,   території  з потенційним впливом небезпечних природних і  техногенних  процесів тощо);
галузеві кадастрові та інші інформаційні служби - за дані, що стосуються відповідних одиниць обліку територіальних об'єктів.
14. Порядок обміну інформацією  між  службами  містобудівного кадастру   спеціально   уповноважених  органів  містобудування  та архітектури встановлюється Міністерством  регіонального  розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
15. До технічних та програмних засобів системи містобудівного кадастру   належить   мережа   загальнодержавного,   регіональних, районних   та   міських  геопорталів  та  геоінформаційних  систем містобудівного  кадастру,  що  забезпечують  проведення  перевірки інформаційних   ресурсів,   їх   реєстрацію,   облік,  зберігання, актуалізацію та надання користувачам.
16. Інформаційні  ресурси  системи  містобудівного   кадастру складаються  з  інформаційних ресурсів державного,  регіонального, районного та міського рівня містобудівного кадастру,  узагальнений склад та  підстави  внесення  даних  для  яких визначено в пунктах 28-31 цього Положення.
17. Структура  та  детальний  склад  інформаційних   ресурсів містобудівного  кадастру  встановлюються будівельними нормами,  що розробляються   і   затверджуються   Міністерством   регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
18. Метадані   містобудівного   кадастру   містять  довідкову інформацію про інформаційні  ресурси,  в  тому  числі  про  склад, структуру,  якість,  окремі частини території,  умови використання геопросторових  даних  та  їх   виробників.   Залежно   від   виду містобудівної   документації  та  від  виду  геопросторових  даних метадані можуть містити іншу довідкову інформацію.
19. Бази метаданих, що містять упорядковані набори метаданих, виробляються  і розміщуються службами містобудівного кадастру всіх рівнів у мережі геопорталів для  забезпечення  пошуку,  оцінювання якості,  умов  доступу  та  використання  геопросторових  даних  і сервісів інформаційних систем.
20. У  системі   містобудівного   кадастру   створюється   та обслуговується мережа геопорталів з такими сервісами інформаційних систем:
1) сервіси  пошуку,  що  забезпечують  виявлення  наборів  та сервісів геопросторових даних в інформаційних мережах;
2) сервіси перегляду наборів геопросторових даних, інформації про характеристики геопросторових об'єктів та змісту метаданих;
3) сервіси доступу,  що забезпечують безпосередній доступ  до кадастрових даних або одержання їх копій;
4) сервіси   перетворення,   що   забезпечують   перетворення координат геопросторових даних  з  однієї  системи  координат  або картографічної проекції в іншу.
21. Методичні,  лінгвістичні,  технічні  та  програмні засоби повинні  забезпечити  автоматизоване  виконання   таких   основних операцій в процесі створення та ведення містобудівного кадастру:
обмін документованими  відомостями  з  іншими кадастровими та інформаційними  системами  з  використанням  уніфікованої  системи електронного документообігу та обміну кадастровими даними;
резервне копіювання   та  захист  даних,  що  зберігаються  в інформаційній системі містобудівного кадастру;
актуалізація інформаційних ресурсів за  допомогою  реєстрації та  обліку  нових документів та відомостей,  а також переведення в архівний  режим  зберігання  документів  та  відомостей,   які   в установленому порядку визнано недіючими;
введення, редагування  та підтримка бази геопросторових даних об'єктів  містобудівного  кадастру,   формування,   виведення   та використання електронних карт містобудівного кадастру;
пошук інформації  за адресою об'єкта капітального будівництва або його реєстраційним номером,  координатами  земельної  ділянки, кадастровим    номером   земельної   ділянки,   найменуванням   та реквізитами документа;
складення аналітичних   звітів,   формування   та   виведення вихідних документів в друкованому та/або електронному вигляді;
ведення реєстру вхідних/вихідних документів,  що були введені або сформовані та виведені з використанням інформаційних  ресурсів містобудівного кадастру в друкованому та/або електронному вигляді.
22. Для  створення  і  функціонування  системи містобудівного кадастру розробляються будівельні норми,  технічні  регламенти  та державні   стандарти   щодо  виробництва  інформаційних  ресурсів, уніфікованої системи електронного документообігу для  кадастрового обліку   та  обміну  кадастровими  даними,  створення  і  розвитку містобудівного кадастру.

Ведення містобудівного кадастру

23. Правову  основу  формування  та  ведення   містобудівного кадастру становлять:
Закон України   "Про  регулювання  містобудівної  діяльності" ;
це Положення,  а  також  Порядок   обміну   інформацією   між містобудівним  та  державним  земельним кадастрами,  Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України;
затверджені органами  виконавчої  влади,  органами  місцевого самоврядування  положення  про  Службу   містобудівного   кадастру відповідного   рівня,   про   реєстри   адрес,   вулиць  та  інших поіменованих об'єктів місцевості,  про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території;
нормативно-правові акти  органів  виконавчої  влади,  органів місцевого самоврядування щодо визначення умов прямого  доступу  та встановлення  категорії  користувачів,  що  мають  право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.
24. З  питання  організації  кадастрової  служби  відповідним органом  виконавчої  влади  або  органом  місцевого самоврядування затверджується  Положення  про  службу   містобудівного   кадастру відповідного   рівня   та  визначаються  умови  виділення  штатних одиниць,  забезпечення  їх  приміщеннями,  комп'ютерною  та  іншою технікою,  меблями, програмними засобами, фінансування кадастрової діяльності, інші умови.
25. Спеціально   уповноважені   органи   містобудування    та архітектури  спрямовують  роботу  служб містобудівного кадастру за такими напрямами:
створення та ведення містобудівного кадастру,  в  тому  числі містобудівний моніторинг об'єктів, із залученням науково-дослідних і проектних організацій;
визначення пріоритетів у формуванні містобудівного кадастру і черговості виконання робіт;
розроблення типових  форм  містобудівного паспорта об'єкта та кадастрових довідок;
впровадження у практику служб містобудівного кадастру  єдиних організаційно-правових,          нормативно-методичних          та програмно-технологічних основ ведення містобудівного кадастру;
впровадження використання    керівних     документів     щодо містобудівного   кадастру,  дія  яких  поширюється  на  відповідну територію;
підготовка та  подання  органам  виконавчої  влади   щорічної аналітичної  доповідної  записки щодо стану ведення містобудівного кадастру та результатів кадастрової діяльності.
26. Ведення  містобудівного  кадастру  здійснюється  службами містобудівного   кадастру   шляхом   формування   і   актуалізації інформаційних ресурсів містобудівного кадастру відповідного  рівня після   отримання,   систематизації,  узагальнення  та  реєстрації відомостей  і  документів,  що  надійшли  від  базових   суб'єктів містобудівного  кадастру,  визначених у пункті 13 цього Положення, рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо планування і забудови території та результатів містобудівного моніторингу.
27. На державному рівні  в  систему  містобудівного  кадастру вводяться відомості про:
єдину цифрову   топографічну   основу   території  країни  на підставі   державної   топографічної   карти   України,    наданої Мінагрополітики,   і   планово-картографічної   основи  державного земельного кадастру, наданої Держземагентством;
державний кордон   та   межі   адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;
Генеральну схему планування території України;
схеми планування окремих частин території України;
результати моніторингу  стану  розроблення генеральних планів населених  пунктів  на   підставі   даних   інформаційних   систем містобудівного кадастру регіонального рівня;
інформаційні ресурси  галузевих  кадастрів  та  інформаційних систем   з   питань    використання    територій,    екологічного, інженерно-геологічного,  сейсмічного,  гідрогеологічного та іншого районування території країни на  підставі  даних,  що  надійшли  з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем;
нормативно-правові акти   у  сфері  містобудування,  а  також будівельні норми,  державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.
28. На  регіональному рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про:
єдину цифрову  топографічну   основу   території   Автономної Республіки  Крим  і  областей  на  підставі  топографічних  карт і планово-картографічної основи державного  земельного  кадастру  на відповідні території;
межі адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;
схеми планування  території   Автономної   Республіки   Крим, областей  та  окремих  частин  території з об'єктами регіонального значення за межами населених пунктів;
результати моніторингу стану розроблення  генеральних  планів населених   пунктів,  планів  зонування  територій  (зонінгів)  та детальних планів;
інформаційні ресурси  галузевих  кадастрів  та  інформаційних систем    з    питань    використання   територій,   екологічного, інженерно-геологічного,  сейсмічного,  гідрогеологічного та іншого районування  території  регіону  на підставі даних,  що надійшли з відповідних галузевих кадастрів та інформаційних систем;
нормативно-правові акти  у  сфері  містобудування,  а   також будівельні норми,  державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.
29. На районному  рівні  в  систему  містобудівного  кадастру вводяться відомості про:
єдину цифрову   топографічну   основу   території  району  на підставі   топографічних   карт,   планово-картографічної   основи державного земельного кадастру щодо території району;
межі адміністративно-територіальних    одиниць    району   на підставі даних державного земельного кадастру;
схеми планування  району  та  окремих  частин   території   з об'єктами районного значення за межами населених пунктів;
генеральні плани міст районного значення, селищ міського типу та сільських населених пунктів, в яких не створюються інформаційні системи   містобудівного   кадастру,   плани  зонування  (зонінги) територій, історико-архітектурні опорні плани зазначених населених пунктів  і  детальні плани територій,  інші відомості та дані щодо таких населених пунктів відповідно до пункту 30 цього Положення;
інформаційні ресурси  галузевих  кадастрів  та  інформаційних систем   з   питань   використання   територій,  їх  кадастрового, екологічного,         інженерно-геологічного,         сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території району;
нормативно-правові акти   у  сфері  містобудування,  а  також будівельні норми,  державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.
30. На  міському  рівні  в  систему  містобудівного  кадастру вводяться відомості про:
єдину цифрову топографічну основу території міста на підставі топографічних  карт  і  планів  та  планово-картографічної  основи державного земельного кадастру  на  територію  міста,  результатів інженерно-геодезичних  виконавчих знімань завершеного будівництвом об'єктів інфраструктури та результатів містобудівного моніторингу;
межі населеного пункту та його адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних державного земельного кадастру;
Генеральний планміста,  плани  зонування (зонінги) територій, історико-архітектурний  опорний  план  міста  та  детальні   плани територій;
межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної  грошової  оцінки  земель  міста,  межі  земельних ділянок,  кадастрові  номери  земельних ділянок,  угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних  ділянках),  цільове призначення земельних ділянок,  вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка   земельних  ділянок,  розподіл  земель  між  власниками  і користувачами  (зазначається  форма  власності  та  вид   речового права),  обмеження  у  використанні  земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру;
інженерно-транспортну інфраструктуру       на        підставі топографічних  карт і планів,  даних експлуатаційних служб у сфері інженерно-транспортної         інфраструктури,         результатів інженерно-геодезичних  виконавчих  знімань завершених будівництвом об'єктів інфраструктури;
будинки і  споруди,  їх  правовий  режим,   технічний   стан, архітектурну    та   історико-культурну   цінність   на   підставі топографічних карт і планів,  даних  технічної  інвентаризації  та проектних рішень таких об'єктів;
пам'ятки історико-культурної   спадщини   на  підставі  даних обліку  пам'яток,  що   ведеться   відповідним   органом   охорони культурної спадщини;
реєстр назв  вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості на підставі топографічних планів,  офіційних довідників та  рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості;
реєстр адрес на території  міста  на  підставі  топографічних планів  та  рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста;
затверджені містобудівні програми,  схеми та проекти розвитку інфраструктури,  охорони  пам'яток  історії,  культури  і природи, озеленення,  благоустрою  та   захисту   території,   інвестиційні програми   та  проекти  на  підставі  відповідних  рішень  органів місцевого самоврядування про їх затвердження (погодження);
іншу містобудівну    документацію,    матеріали     проектної документації,   дозволи   (декларації)   про   будівництво,   акти контрольних  перевірок,  документи   на   прийняття   об'єктів   в експлуатацію  на  підставі  рішень  про  затвердження (погодження) відповідної   документації,   виданих   дозволів   на    виконання будівельних   робіт,   зареєстрованих  декларацій  про  готовність об'єкта  до  експлуатації  та  інших  документів   щодо   об'єктів містобудування  і  будівництва  відповідно  до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";
червоні лінії та лінії регулювання забудови;
екологічні та  інженерно-геологічні  характеристики   окремих територій  і  земельних  ділянок,  можливість  провадження  на них містобудівної діяльності з урахуванням  планувальних  обмежень  на підставі    відповідної    містобудівної    документації,    даних екологічних,         гідрометеорологічних,          радіологічних, санітарно-гігієнічних  та  інших  досліджень,  а також на підставі даних,   отриманих   з   відповідних   галузевих   кадастрів    та інформаційних   систем  щодо  питань  використання  територій,  їх екологічного,         інженерно-геологічного,         сейсмічного, гідрогеологічного та іншого районування території міста;
нормативно-правові акти   у  сфері  містобудування,  а  також будівельні норми,  державні стандарти і правила на підставі рішень про їх затвердження відповідно до законодавства.
31. Дані,  що  подаються для ведення містобудівного кадастру, та періодичність їх поновлення визначаються відповідним спеціально уповноваженим   органом  містобудування  та  архітектури  разом  з базовими   суб'єктами   містобудівного    кадастру    та    іншими заінтересованими  органами  виконавчої  влади і органами місцевого самоврядування.
32. Відповідальність    за    достовірність    переданих    у містобудівний кадастр даних несуть посадові особи,  до повноважень яких віднесено їх подання.
33. Служба містобудівного кадастру забезпечує:
взаємодію з базовими суб'єктами  містобудівного  кадастру  та постійне  отримання  від них інформації,  що підлягає реєстрації у містобудівному кадастрі;
первинне оброблення,  вхідний  контроль   та   систематизацію отриманих   даних  і  документів  та  введення  їх  в  базу  даних інформаційної системи містобудівного кадастру;
обслуговування програмних та технічних засобів  інформаційної системи і геопорталу містобудівного кадастру;
обслуговування системи зберігання та архівування інформації;
організацію робіт  з  обміну інформацією і обмін інформації з іншими кадастрами, реєстрами та інформаційними системами;
організацію робіт із захисту інформації від несанкціонованого доступу відповідно до нормативних документів;
формування кадастрових  документів  та  їх  видачу у порядку, встановленому   відповідним   спеціально   уповноваженим   органом містобудування та архітектури;
узагальнення інформації  та  складення аналітичних звітів про стан використання території, стан та зміни об'єктів архітектурної, містобудівної і будівельної діяльності на відповідній території;
створення та  ведення бази метаданих про інформаційні ресурси містобудівного  кадастру,   формування   відкритих   інформаційних ресурсів  містобудівного кадастру та забезпечення доступу до них в мережі геопорталів;
формування кадастрових довідок на запити користувачів в межах санкціонованого  доступу  до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру та їх надання;
забезпечення прямого санкціонованого доступу  до  кадастрової системи окремих користувачів відповідно до переліку, затвердженого розпорядником інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
адаптацію та доповнення  типових  методичних  та  нормативних документів ведення містобудівного кадастру;
розвиток та   вдосконалення  засобів  ведення  містобудівного кадастру;
провадження іншої  діяльності  щодо  створення   та   ведення містобудівного кадастру, визначеної цим Положенням.

Порядок створення містобудівного кадастру
та надання інформації з містобудівного кадастру

34. Створення містобудівного кадастру включає вирішення таких основних завдань:
розроблення програми;
розроблення правового,     нормативного     та    методичного забезпечення;
організація функціонування Служби містобудівного кадастру;
формування програмно-технічних комплексів;
організація робіт з інформаційного наповнення баз даних;
формування інформаційно-комунікаційної     системи     обміну інформацією;
кадрове забезпечення.
35. Фінансування   робіт  з  проведення  заходів,  визначених програмою щодо створення містобудівного кадастру та його  ведення, формування   і   утримання   Служби   містобудівного  кадастру  на державному  рівні  здійснюються  за  рахунок   коштів   державного бюджету,  на  регіональному  та  базовому (адміністративний район, місто) рівнях - за рахунок коштів  відповідних  місцевих  бюджетів або інших джерел, не заборонених законом.
36. Створення  містобудівного  кадастру  здійснюється  у  два етапи.
Перший етап включає:
розроблення програми  створення   (оновлення)   містобудівної документації     відповідно     до    вимог    законодавства    та нормативно-технічних документів;
розроблення програми із створення містобудівного кадастру;
розроблення та   прийняття   нормативно-правових   актів   та нормативних документів, що визначають правову та нормативну основи створення та ведення містобудівного кадастру;
проведення інвентаризації  наявних  матеріалів,   дані   яких передбачається ввести до містобудівного кадастру;
формування Служби містобудівного кадастру;
розроблення технічного завдання на створення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;
придбання та      встановлення      технічного      комплексу геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;
розроблення уніфікованої  системи електронного документообігу для кадастрового обліку та обміну кадастровими даними;
встановлення та    розроблення    програмного    забезпечення геоінформаційної системи та геопорталу містобудівного кадастру;
формування інформаційних  ресурсів містобудівного кадастру та введення в  експлуатацію  геоінформаційної  системи  і  геопорталу містобудівного кадастру.
Другий етап включає:
удосконалення діяльності Служби містобудівного кадастру;
встановлення комунікаційних   каналів  обміну  інформацією  з розподіленими базами даних;
організацію системи  захисту   інформації   та   доступу   до інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
організацію робіт  з  планового  введення  даних до баз даних містобудівного  кадастру  та  формування   і   видача   на   запит кадастрових документів та довідок;
експлуатацію геоінформаційної системи містобудівного кадастру і  геопорталу  містобудівного  кадастру,  введення   інформаційних ресурсів містобудівного кадастру;
постійне забезпечення  органів  виконавчої  влади  та органів місцевого самоврядування,  заінтересованих  підприємств,  установ, організацій і громадян містобудівною інформацією.
37. Інформація,  яка  міститься у містобудівному кадастрі,  є відкритою та загальнодоступною,  крім відомостей,  що належать  до інформації з обмеженим доступом.  Захист інформації, яка міститься у містобудівному кадастрі,  здійснюється  відповідними  суб'єктами інформаційних відносин відповідно до законодавства.
38. Інформація,  яка міститься у містобудівному кадастрі і не має  обмеження  в  доступі,   надається   суб'єкту   містобудівної діяльності  за  його  запитом.  Обмеження  доступу  до  інформації містобудівного кадастру,  що є власністю держави  або  представляє державну   чи   комерційну  таємницю,  встановлюється  у  порядку, передбаченому законодавством.
Надання суб'єктам   містобудівної    діяльності    зазначеної інформації здійснюється безоплатно.
39. Для    інформаційно-технічного   обслуговування   системи містобудівного кадастру можуть залучатися юридичні особи будь-якої форми   власності,   які  під  час  провадження  своєї  діяльності взаємодіють  виключно   з   спеціально   уповноваженими   органами містобудування  та  архітектури  і надають послуги заінтересованим суб'єктам містобудівної діяльності за плату на договірних засадах.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 2011 р. N 559

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про Службу містобудівного кадастру

Загальні положення

1. Це  Типове  положення  є  основою для розроблення органами виконавчої   влади   та    органами    місцевого    самоврядування нормативно-правового  акта,  яким встановлюються загальні принципи утворення та затверджується положення  про  Службу  містобудівного кадастру на державному рівні,  рівні Автономної Республіки Крим та обласному  рівні,  рівні  обласних  центрів  та   міст   обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя.
Положення про   Службу   містобудівного    кадастру    можуть доповнюватися  характерними  функціями щодо організації діяльності Служби,  що належать  до  компетенції  Міністерства  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, органу містобудування  та   архітектури   Автономної   Республіки   Крим, структурних  підрозділів  з  питань  містобудування та архітектури обласних,  Київської   та   Севастопольської   міських,   районних держадміністрацій   та   виконавчих   органів   органів  місцевого самоврядування  міст   обласного   (республіканського   Автономної Республіки  Крим)  значення (далі - спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури).
2. Служба містобудівного кадастру  забезпечує  обслуговування конкретної  території  та  входить до складу державної кадастрової системи з ведення містобудівного кадастру.
Кількість та         склад         кадастрових          служб адміністративно-територіального району  встановлюються на підставі його розміру,  кількості і структури населених пунктів,  рівня  їх розвитку і чисельності населення.
3. Структура   Служби  містобудівного  кадастру  визначається відповідно  до  обсягу  інформації,  що  вводиться,  обробляється, зберігається  та  видається  на  запит  користувачів,  типу мережі системи  електронного  зв'язку,   що   експлуатується,   а   також встановленого порядку звітності.
4. Служби  містобудівного  кадастру  утворюються  за рішенням місцевих   органів   виконавчої   влади   та   органів   місцевого самоврядування  як  підрозділ  у  складі  спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури.
У рішенні  місцевих  органів  виконавчої  влади  та   органів місцевого   самоврядування  про  утворення  Служби  містобудівного кадастру зазначається штатна чисельність працівників Служби, умови забезпечення Служби приміщеннями,  комп'ютерною та іншою технікою, меблями,  програмними  засобами,  умови   збереження   інформації, джерела фінансування кадастрової діяльності.
5. Завдання  щодо  утворення  Служби  містобудівного кадастру включає:
розроблення нормативно-правової  бази,  яка  регулює  питання щодо її утворення та функціонування,  зокрема питання взаємодії із структурними підрозділами місцевих  органів  виконавчої  влади  та органів місцевого самоврядування;
встановлення порядку  взаємодії  кадастрових  служб на різних рівнях з визначенням функціональних розмежувань між ними;
затвердження переліку інформації,  що підлягає  передачі,  та порядку її передачі;
формування програмно-технічних  комплексів  розв'язання задач та системи зв'язку;
підготовку кадрів.

Служба містобудівного кадастру
в системі територіального управління

6. Служба  містобудівного  кадастру діє у складі відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.
7. Місцеві спеціально уповноважені органи  містобудування  та архітектури здійснюють керівництво Службою містобудівного кадастру з питань щодо:
організації створення  та  ведення  містобудівного  кадастру, визначення     завдань     моніторингу     об'єктів,     залучення науководослідних   та   проектно-вишукувальних   організацій   для впровадження   інноваційних   технологій   ведення  містобудівного кадастру;
визначення пріоритетів формування містобудівного  кадастру  і черговості виконання робіт;
введення в   роботу  Служби  містобудівного  кадастру  єдиних організаційно-правових  та  нормативно-методичних  документів,   а також   програмно-технічних   комплексів   ведення  містобудівного кадастру;
участі у підготовці  та  поданні  звітів  органам  виконавчої влади   та  органам  місцевого  самоврядування  про  стан  ведення містобудівного кадастру та результати кадастрової діяльності;
введення в межах компетенції в дію керівних  документів  щодо діяльності з ведення містобудівного кадастру.
8. Служба  містобудівного кадастру в процесі своєї діяльності взаємодіє із зазначеними  в  пункті  9  цього  Типового  положення джерелами   вихідної   інформації   і   користувачами  кадастрової інформації.
9. Джерелами вихідної інформації для містобудівного  кадастру є:
спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури, органи технічної  інвентаризації,  земельних  ресурсів,  державної статистики,   управління   та   розпорядження   державним  майном, державного    санітарно-епідеміологічного    контролю,     охорони навколишнього  природного середовища,  контролю за використанням і охороною   культурної   спадщини,   підприємства    з    виконання картографо-геодезичних  робіт та інженерно-будівельних вишукувань, інші структурні підрозділи відповідних органів виконавчої влади та органів  місцевого самоврядування,  що ведуть свої регістри і бази даних;
інші підприємства,  установи  та  організації,  що  виконують натуральні обстеження, зйомки та вишукування;
юридичні і фізичні особи,  що мають матеріали,  необхідні для формування містобудівного кадастру.
10. Користувачами кадастрової інформації можуть бути:
органи, відповідальні  за  розв'язання  задач  та  підготовки пропозицій  з  політики  збалансованого  в  ресурсному і правовому відношенні розвитку території та поселень,  визначення пріоритетів інвестування, - для виконання їх функцій;
замовники містобудівної   документації,   забудовники  -  для надання  земель  під  забудову,  отримання  містобудівних  умов  і обмежень  забудови  земельних  ділянок,  завдання на проектування, технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта  будівництва, вишукування   і   проведення   робіт   з  будівництва,  формування будівельного паспорта;
проектні, вишукувальні,   науково-дослідні   та    будівельні підприємства   -   для   отримання  вихідних  даних  на  виконання відповідних робіт;
спеціально уповноважені     органи     містобудування      та архітектури -   для   складення  містобудівних  умов  і  обмежень, контролю за розробленням містобудівної  документації,  відведення, містобудівного   освоєння   та   використання  земельних  ділянок, забезпечення іншої містобудівної діяльності;
органи земельних     ресурсів     -      для      регулювання землекористування,  організації встановлення меж населених пунктів і  адміністративно-територіальних   одиниць,   окремих   земельних ділянок,  підготовки пропозицій щодо встановлення розміру платежів за землю і нормативної  оцінки  земельних  ділянок  з  урахуванням містобудівної   цінності  території,  ведення  моніторингу  земель поселень;
органи державного  нагляду  (контролю)   в   агропромисловому комплексі  -  для  контролю  за  використанням  земельних  ділянок відповідно до цільового призначення;
органи з управління та розпорядження державним майном  -  для проведення  оцінки  нерухомості  з  урахуванням  її  містобудівної цінності та пов'язаної з нею території;
органи охорони  навколишнього  природного  середовища  -  для розроблення   природоохоронних  заходів,  проведення  моніторингу, нагляду і контролю за використанням природних  ресурсів  і  станом навколишнього природного середовища населених пунктів, їх систем;
фінансові установи,   інвестори,   страхові  компанії  -  для визначення рентних платежів з урахуванням  містобудівної  цінності території, оцінки і страхування ризику інвестицій під час освоєння територій;
служби державних кадастрів  і  галузеві  банки  даних  -  для взаємоузгодження   ведення  розподілених  баз  даних  і  отримання кадастрової інформації;
органи, що ведуть державну реєстрацію прав на нерухоме майно;
інші органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні  та  фізичні особи - для отримання відповідної інформації для містобудівних потреб.

Функції Служби містобудівного кадастру

11. Завданням Служби містобудівного кадастру є:
інформаційне забезпечення суб'єктів містобудівної  діяльності на відповідній території;
надання документів для підтвердження стану та якості об'єктів як джерела даних для розвитку ринку нерухомості;
проведення моніторингу динамічних процесів у складі,  стані і характеристиці об'єктів;
організація захисту  інформації  містобудівного  кадастру від природних, техногенних і кримінальних загроз, запобігання можливим порушенням   встановленого   порядку   обробки   та   використання інформації (витік, спотворення, викрадення, знищення, модифікація, несанкціоноване  копіювання  та  інше  втручання  до інформаційної системи).
12. Інформація,  що вводиться для  формування  містобудівного кадастру,  розподіляється на обов'язкову та додаткову. Обов'язкова інформація  отримується   з   визначених   джерел   і   забезпечує розв'язання   задач.   Додаткова   інформація   представляє  собою довідкову інформацію.
Інформація вводиться шляхом виконання операції  з  приведення її   до   встановленого   формату,   зберігання   та  передачі  до розподілених  баз  банку  даних.  Інформація,  що  вводиться   для формування  містобудівного  кадастру,  реєструється  відповідно до стандарту про метадані,  а результати вносяться у відповідну  базу даних.
13. Інформація,  що надійшла до банку даних, обробляється для формування просторово-орієнтованих даних відповідних баз  даних  з визначенням ступеня їх оновлення, внесення до короткотривалого або довготривалого зберігання та до еталонної копії. У процесі обробки інформації  проводиться відбір даних для забезпечення встановлених для  Служби  містобудівного  кадастру  моніторингових   задач   та формування їх наборів.  Технологічний процес зберігання передбачає операції щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу  та операцій   з  ревізії  інформації  розподілених  баз  банку  даних відповідно до встановленого графіка.
14. Прийняття   та   облік   запитів   користувачів,   відбір інформації,  регулювання  доступу  до  бази  даних  містобудівного кадастру,  видача аналогових кадастрових документів, довідок та їх копій,  даних на електронних носіях,  облік послуг,  що надавалися користувачам,  здійснюються  згідно  із  затвердженим  відповідним спеціально  уповноваженим  органом  містобудування  та архітектури положенням,  погодженим  із   спеціально   уповноваженим   органом містобудування та архітектури вищого рівня.
Порядок надання  інформації на запит комунікаційними каналами встановлюється  відповідно  до  порядку  надання   санкціонованого доступу.
15. Інформація містобудівного кадастру, що не має обмеження в доступі,  надається  суб'єкту  містобудівної  діяльності  за  його запитом.  Обмеження доступу до інформації містобудівного кадастру, що є власністю держави  або  представляє  державну  чи  комерційну таємницю, встановлюється у порядку, передбаченому законодавством.
16. Служба містобудівного кадастру здійснює:
операції з отримання та реєстрації кадастрової інформації;
контроль стану кадастрової інформації;
операції з   первинної   обробки   даних,  із  зберігання  та оновлення кадастрової інформації;
операції з  внесення  даних  до  баз   даних   містобудівного кадастру;
операції з   обслуговування   програмно-технічних  комплексів ведення містобудівного кадастру;
операції з обслуговування  системи  зберігання  та  архівації інформації;
операції з  інформаційного  обміну  з  нормативно визначеними базами даних;
заходи із захисту інформації  від  несанкціонованого  доступу відповідно до вимог законодавства;
операції з  формування кадастрових документів та їх видача за запитом;
операції з  формування   кадастрових   довідок   за   запитом користувачів   в  межах  санкціонованого  доступу  до  бази  даних містобудівного кадастру;
операції із  забезпечення   безпосереднього   санкціонованого доступу  до  кадастрових даних окремих користувачів за відповідним переліком,   затвердженим   розпорядником   інформаційних   фондів містобудівного кадастру;
адаптацію і  супроводження  нормативно-правових та методичних документів  містобудівного  кадастру  з  урахуванням  установлених особливостей;
розвиток та    вдосконалення   містобудівного   кадастру   на відповідній території;
операції з ведення банка даних містобудівного кадастру;
попередній розгляд   заяв    власників,    користувачів    та розпорядників  земельних  ділянок,  будівель  і споруд,  ділянок і вузлів інженерних та транспортних  комунікацій  щодо  передбачених змін  або  реконструкції  на  відповідність  діючим  містобудівним регламентам, підготовку висновків;
підготовку інформаційних     матеріалів     для     складення будівельного паспорта.
17. Служба містобудівного кадастру додатково забезпечує:
оперативне програмно-технічне  та технологічне обслуговування містобудівного кадастру;
розвиток містобудівного    кадастру    шляхом     організації проведення     робіт     з    удосконалення    структури    даних, програмно-технічного блоку, способів введення, обробки, зберігання та надання даних тощо;
участь у       вдосконаленні       науково-методичного      і нормативно-правового забезпечення містобудівного кадастру;
підготовку інформаційно-аналітичних  матеріалів  для  органів державної  влади,  органів  влади  Автономної  Республіки  Крим  і органів місцевого самоврядування;
вивчення попиту на кадастрову інформацію;
участь у розвитку міжнародних відносин,  створення  умов  для включення  до  міжнародних  інформаційних систем,  забезпечення їх сумісності і взаємодії;
участь в       організації        науково-дослідних        та дослідно-конструкторських   робіт   з   розвитку і    впровадження інформаційних технологій в систему управління територіями.

Компетенція Служби містобудівного кадастру

18. Служба містобудівного кадастру має право:
отримувати в  установленому  порядку  від  органів  державної влади,   органів   влади  Автономної  Республіки  Крим  і  органів місцевого  самоврядування,  які  формують  містобудівний  кадастр, інформацію, що включена до переліку даних;
отримувати в установленому порядку від підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності,  а також фізичних  осіб (власників об'єктів нерухомого майна) матеріали та відомості,  які необхідні для ведення містобудівного кадастру;
відвідувати в  установленому  порядку  будь-які  об'єкти,  що включені    до   структури   кадастрової   інформації,   з   метою підтвердження   достовірності   відомостей,   які   надійшли    до містобудівного кадастру;
вносити до   відповідного  спеціально  уповноваженого  органу містобудування  та  архітектури  або  разом  з  ним   до   органів виконавчої  влади та органів місцевого самоврядування пропозиції з питань, що належать до її компетенції;
передавати в установленому порядку кадастрову  інформацію  до містобудівного кадастру вищого рівня.
19. Служба  містобудівного  кадастру організовує та провадить свою діяльність відповідно до:
Конституції України,  законів України та інших нормативно-правових актів,  а також вказівок,  інструкцій, правил, положень,  стандартів   та   інших   нормативних   документів   та рекомендацій,  затверджених  Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;
Положення про Службу містобудівного кадастру,  інших керівних документів та вимог до містобудівного кадастру.
20. Збір   вихідної   інформації   та   моніторинг  її  зміни регулюється нормативними  документами  Міністерства  регіонального розвитку,  будівництва  та  житлово-комунального господарства,  що визначають перелік та склад вихідних  документів,  які  підлягають реєстрації  та  обліку  в  містобудівному кадастрі,  періодичність збору та оновлення інформації,  вимог  до  картографо-геодезичної, проектно-графічної, цифрової та текстової інформації відповідно до її виду і об'єктів містобудівного кадастру.
21. Служба містобудівного кадастру несе  відповідальність  за достовірність,    повноту    та    своєчасність    надання   даних містобудівного кадастру користувачам відповідно до законодавства.

Структура Служби містобудівного кадастру

22. Служба містобудівного кадастру утворюється як структурний підрозділ у складі спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.
Структура, штатний  розклад  та  місцезнаходження  підрозділу визначаються в установленому законодавством порядку.
23. На   державному   рівні  Служба  містобудівного  кадастру утворюється  у   складі   Міністерства   регіонального   розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.  У складі Служби передбачається утворення  підрозділів  з  введення  та  реєстрації кадастрової   інформації;   обробки,   зберігання   та   оновлення кадастрової   інформації;   підготовки   та   видачі   кадастрової інформації;  математичного  супроводження і програм;  забезпечення роботи системи містобудівного кадастру.
Чисельність спеціалістів  із  введення,  обробки  та   видачі визначається  залежно  від  обсягу  обробки  даних  містобудівного кадастру.  На  підрозділ   математичного   супроводження   програм покладаються завдання з формування алгоритмів та написання програм типових ГІС-додатків із розв'язання прикладних  задач  відповідних спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури для забезпечення містобудівної діяльності на державному, регіональному та   місцевому  рівні.  Чисельність  спеціалістів  обґрунтовується відповідними  нормативними  документами  із  розрахунку   об'ємних показників    зазначених    робіт.   Чисельність   підрозділу   із забезпечення роботи системи містобудівного кадастру розраховується відповідно   до   кількості   технічних  засобів,  операційних  та спеціальних  програм,  об'єму  адміністрування   роботи   сервера, локальної   мережі   та  системи  управління  базою  даних  Служби містобудівного кадастру.
24. У  складі  Служби  містобудівного   кадастру   Автономної Республіки   Крим,   областей,  обласних  центрів,  мм.  Києва  та Севастополя передбачається утворення підрозділів  із  введення  та реєстрації   кадастрової   інформації;   обробки,   зберігання  та оновлення кадастрової інформації; підготовки та видачі кадастрової інформації; забезпечення роботи системи кадастру.
Чисельність спеціалістів   із  введення,  обробки  та  видачі визначається  залежно  від  обсягу  обробки  даних  містобудівного кадастру.  У  разі  покладення  на  Службу містобудівного кадастру завдань з  розв'язання  прикладних  задач  відповідних  спеціально уповноважених  органів  містобудування  та  архітектури  і органів виконавчої влади та  органів  місцевого  самоврядування  додатково вводяться  посади  із  розрахунку  об'ємних  показників зазначених робіт.  Чисельність  підрозділу  із  забезпечення  роботи  системи кадастру розраховується відповідно до кількості технічних засобів, операційних та спеціальних програм,  об'єму адміністрування роботи сервера, локальної мережі та системи управління базою даних Служби містобудівного кадастру.
25. Служба    містобудівного    кадастру    базового    рівня (адміністративний   район,  місто)  забезпечує  збір  та  введення вихідних просторово-орієнтованих даних,  що формують базовий набір містобудівного кадастру.  У складі Служби передбачається утворення підрозділів із  введення  та  реєстрації  кадастрової  інформації; обробки,   зберігання   та   оновлення   кадастрової   інформації; підготовки та видачі кадастрової інформації.
Чисельність спеціалістів  із  введення,  обробки  та   видачі визначається  залежно  від  обсягу  обробки  даних  містобудівного кадастру.  З  метою  забезпечення  роботи  підрозділів   додатково вводяться  посади  спеціалістів,  на яких покладаються обов'язки з обслуговування  та   супроводження   роботи   технічних   засобів, операційних   та  спеціальних  програм,  адміністрування  сервера, локальної  мережі  та  системи  управління  базою   даних   Служби містобудівного кадастру.

Матеріально-технічне забезпечення
Служби містобудівного кадастру

26. До матеріально-технічного  забезпечення  Служби  належить забезпечення відповідно до структури,  чисельності та обсягу робіт Служби приміщеннями,  відповідними меблями, телефонним зв'язком та програмно-технічним     комплексом     містобудівного    кадастру, інформаційно-комунікаційною системою автоматизації процесів збору, обробки,   систематизації,  реєстрації,  зберігання  та  оновлення кадастрової  інформації,  визначення  санкціонованого  доступу   і захисту,  пошуку  документованої  інформації,  формування і видачі кадастрових  документів,  актуалізації  нормативних  документів  і нормативно-правових актів, діловодства.

Економічні основи діяльності
Служби містобудівного кадастру

27. Утворення Служби містобудівного  кадастру,  створення  та ведення  містобудівного  кадастру на державному рівні фінансується за рахунок коштів державного бюджету, на регіональному та базовому рівні (місцевому рівні) - коштів місцевих бюджетів.
28. Органам    державної    влади    та   органам   місцевого самоврядування  всіх  рівнів   кадастрова   інформація   надається безкоштовно.   Обмін   інформацією   між   державними   кадастрами здійснюється на безоплатній основі згідно з договорами  про  обмін інформацією.
Видача кадастрових    аналогових    документів    проводиться безоплатно.
Довідкова інформація містобудівного кадастру  заінтересованим суб'єктам містобудівної діяльності надається безоплатно.
 
« ПочатокПопередня1234НаступнаКінець »

Сторінка 1 з 4
Оголошення
Новини